Нам всім, мабуть, відома картина клубу зустрічей “анонімних алкоголіків” з голівудських фільмів.  Люди сидять в колі на стільцях та діляться одне з одним своїми химерними проблемами.

А у фільмі з Брюсом Віллісом “Колір ночі” така група складалася із сексуально залежних людей. Наскільки ж образ із фільмів відповідає дійсності?

Насправді терапевтичні групи приблизно так і відбуваються — один або два фахівця-психотерапевта проводять сеанс із групою клієнтів, яка може досягати до 15-20 людей, а за особливих обставин навіть більше.

Єдине, що варто зауважити – групи алкоголіків та сексуально залежних є клієнтами психіатрів, або психологів з медичною освітою. Адже такі пацієнти суміщають психологічну терапію із медикаментозним лікуванням. Тож, в цьому випадку фільми нас не обманюють.

Практичні психологи та психотерапевти працюють із клієнтами, яким не потрібно вживати ліки для корекції психічного стану, тобто працюють над суто психологічними проблемами.

Такі групи можуть бути тематичними, наприклад “бізнес та особисте життя”, “чоловіче і жіноче”, “стосунки батьків та дітей”, “як знайти своє кохання”  тощо.

Втім, частіше за все група не має вузької спеціалізації, і люди можуть ділитися будь-якими своїми поточними питаннями і проблемами.

Оптимальною є кількість 10-12 учасників, бо в такій групі кожна людина матиме достатньо часу аби поділитися своїми враженнями та емоціями, задовольнити свою потребу в психологічній підтримці та отримати увагу від психотерапевта.

Учасники групи мають право вільно спілкуються між собою, обговорювати будь-які теми без табу (виключенням є хіба що кримінальна тематика, яка може реально загрожувати здоров’ю присутніх або третіх осіб)

Є два головних правила групи :

  1. “Я-повідомлення”

В групі дозволяється говорити все, якщо ви починаєте речення від себе і про себе “я відчуваю, я думаю тощо”.

  1. Заборона на прояв фізичної агресії.

З цим, думаю, все зрозуміло без додаткових пояснень.

Діалог та стосунки між клієнтами і психологом в терапевтичній групі  є дзеркалом поведінки та способів спілкування цих людей у повсякденні. Іншими словами — як ми говоримо і поводимося в групі, так ми свідомо чи несвідомо поводимося і в житті.  З тією різницею, що в такій групі ми можемо одразу отримати “зворотній зв’язок” на своє самовираження — наскільки ми є цікавими, привабливими або навпаки — нудними, неприємними для інших.

Терапевтичний ефект групи може з’являтися одразу після першого заняття. Кожна група дає свій досвід.

Ми починаємо краще розуміти, які наші дії призводять до тих чи інших наслідків, та – що насправді ми відчуваємо та бажаємо отримати, перебуваючи в колективі. В чому проявляється наш сильний бік, а де ми поступаємося під тиском інших.

Те саме ми можемо прослідкувати і щодо себе  — які люди мене цікавлять, які дратують, і чому це відбувається. Що саме мене лякає у взаємодії, чого я очікую від спілкування з іншими — схвалення, підтримки, зацікавленості, співчуття?

В такій малій терапевтичній групі психотерапевт забезпечує кожному з учасників неупереджене сприйняття та умови недоторканності, слідкує за рівнем агресивності учасників, щоб кожен міг висловитися і проявитися в безпечних для себе умовах.

Таким чином ми не лише відслідковуємо свої емоції та робимо з них висновки, а і можемо керувати своїм особистісним зростанням, здобувати нові навички, пробувати щось нове.

Групова терапія допомагає нам почуватися вільніше у людській спільноті, ми отримуємо нові способи взаємодії, краще усвідомлюємо себе і свої цілі, сміливіше себе презентуємо іншим людям.

На відміну від реального життя, у терапевтичній групі можливо отримати від інших людей бажане — почути, що вони насправді думають, що відчувають на мої дії та слова. І, в міру можливості, попросити відреагувати в тому напрямку, який мене цікавить.

У процесі групової роботи люди дозволяють собі проявляти різні емоції – смуток, роздратування, радість, захоплення, злість тощо. Емоції допомагають нам краще дослідити себе, свою поведінку і свої реакції на оточення.

Кожен учасник має право попрацювати з терапевтом індивідуально в присутності та з дозволу всієї групи — такою є форма індивідуальної психотерапії під час групової. Терапевт також може пропонувати різні вправи, спонукати до обговорення та проводити експерименти.

Кожна терапевтична група, є маленькою моделлю соціуму, який живе і розвивається за своїми законами і в своєму порядку. Усталених схем для всіх груп не існує. Передбачити щось наперед майже неможливо. Участь в групі є цікавою і живою.

Якщо ви читаєте ці рядки, отже, – ви завершили читання статті.  Якими є ваші відчуття та емоції від здобутих знань про терапевтичну групу? Чи є щось, що вам сподобалося?

Чи є щось, що вам здалося незрозумілим або сумнівним? Чи уявляєте ви себе в такій групі, і що б ви розповіли про себе іншим?

Відповіді на ці питання є частиною шляху до розуміння себе та можливості задовольнити свої потреби.

Бажаю вам перебувати у приязній та доброзичливій групі, яка сприятиме вашим досягненням та розвитку 🙂


Якщо ви бажаєте отримати психологічну консультацію звертайтесь безпосередньо до Вікторії.
Skype: viktoriatalan
e-mail: [email protected]
Профіль у ФБ: Вікторія Таланко
Канал Youtube: Viktoria Talanko


Текст та фото Вікторія Таланко ©

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *