Не виходьте з депресії

Всім, мабуть, траплялися статті та поради “як боротися з депресією”.

Одначе, з точки зору психології, депресія – це такий розлад, із яким боротися неможливо. Тобто відповідь на це питання – ні в якому разі не пробуйте “вийти” з депресії :).

Бо депресія – це і є своєрідний стан боротьби організму за виживання. Якщо йому заважати, то наслідком буде лише погіршення стану здоров’я.

Коріння депресії лежить у процесі внутрішнього конфлікту, коли людина з певної причини придушує свої найсильніші почуття не усвідомлено.

Тому шлях до одужання лежить спершу через усвідомлення причин такого стану, а також з’ясування між чим і чим іде боротьба.

Збоку може здаватися, що депресія – це відмова від боротьби. Але, як з’ясували психологи, це не так. Тому аби вийти із стану депресії слід створити для себе протилежну “гру у піддавки”, тобто не намагатися виходити із депресії, а прислухатися до своїх інших потреб.

Через те, що організм і так знаходиться в стані боротьби, будь-який третій “фронт” лише зменшить ресурси організму і його здатність до саморегуляції.Отже, перший крок “гри у піддавки” :

  1. Слід заспокоїтися і не шукати негайних заходів для виходу із цього стану.

Виключенням є лише наявність реальних суїцидальних тенденцій, тобто реального планування, як піти із цього життя.

Для депресії загалом характерні думки про смерть та інтерес до будь-якої інформації або ситуації, яка стосується небезпеки чи смерті. Це належить до “звичайних” симптомів депресії. Наявність таких думок уже може свідчити про депресію.

Втім, якщо людина від думок і фантазій переходить до реального планування, за яких саме обставин можна заподіяти собі шкоди – це сигнал негайно звернутися до фахівця, невролога або психіатра. Інакше історія може завершитися насправді трагічно.

  1. Слід проявити максимальну турботу та увагу до себе.

Поки організм бореться, ми мусимо йому допомагати, а не відволікати його своїми геніальними когнітивними ідеями про тисячу і один спосіб виходу із депресії.

Нашому організму мільйони років еволюції вже дали всі необхідні ресурси для боротьби з таким видом проблем. Наше тіло “знає” та відчуває, що йому потрібно. І наша задача – прислухатися до нього.

Тобто шлях іде від тілесного до розумового (духовного). Знизу догори. Прислухайтеся до своїх внутрішніх бажань.

Хочете лежати цілий день і нічого не робити – так і треба. Хочете відро шоколаду або свіжо-запеченої телятини – організуйте його собі і вживайте з розумом. Словом, будь-який доступний і недоступний каприз варто сприймати всерйоз. І задовольняти прохання свого організму.

Примітка : Один лиш засіб не допоможе – це алкоголь. Будь-яка кількість алкоголю лише поглиблює стан депресії, бо впливає на хімічний склад мозку нетривалим викидом гормонів задоволення, а після цього “депресивні” гормони опиняються в значній перевазі. Тобто короткочасна радість швидко випаровується і негативні емоції починають впевнено переважувати шальки на терезах балансу гормонів.

Адже під час “гри в піддавки” ми намагаємося допомогти своєму організму, а не знайти для нього швидкий та короткочасний допінг.

У стані депресії немає енергії, вона вся іде на боротьбу організму із внутрішніми конфліктами.

Наша основна мета – це створити собі додатковий ресурс і набратися сил для “виходу” із депресії. Який відбудеться сам по собі, щойно ви наберете необхідну кількість енергії для цього.

Хочете дивитися серіали, лежачи в гамаку у лісі (навряд чи захочеться в депресії виходити з дому, але всяке буває) – попросіть друзів або родичів, аби вам допомогли організувати таку вилазку.

Звідси випливає третє основне правило :

  1. Зверніться по допомогу.

Вам може бути дуже погано і ви можете бути при смерті, але вашим друзям та рідним може здаватися, що ви веселі й безтурботні, як ніколи. Ніхто може й не здогадуватися, в якій душевній халепі ви перебуваєте.

Також, поки ви потураєте “проханням” свого організму, хтось має слідкувати, щоб ви не належали собі пролежні і не охляли остаточно. Або щоб не переїли шоколаду чи м’яса до ортуєння тощо.

Потурбуйтеся про те, щоб ваші найкращі друзі і родичі були в курсі вашої депресії. Помічників має бути кілька. Але попередьте їх, що вони не повинні вас спонукати щось робити. Їхня задача – підтримувати вас у виконанні “капризів” вашого організму та слідкувати, як ви почуваєтеся – краще чи гірше.

Ваші помічники – це спостерігачі та “підсобники” (від слова “підсобити”), а не командири та рятівники. В їхню задачу не входить вас рятувати. Тому вибирайте таких людей ретельно.

Звісно, що від перших симптомів депресії найкращим виходом є – звернутися до фахівців-психологів.

Тому, коли у вас є фінансова можливість і є психолог(иня), якому(ій) ви довіряєте – слід не вагаючись звернутися до нього(неї).

Адже депресія – це проблема тривалого характеру і вимагає від ваших помічників великого і довгого терпіння та розуміння.


Якщо ви бажаєте отримати психологічну консультацію звертайтесь безпосередньо до Вікторії.
Skype: viktoriatalan
e-mail: [email protected]
Профіль у ФБ: Вікторія Таланко
Канал Youtube: Viktoria Talanko

Текст та фото Вікторія Таланко ©

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *