#про_глютен. Частина друга

У першій частині ми розібрались, що організми різних людей по-різному реагують на глютен та його кількість. Докладніше тут.

Сьогодні ж хочу розповісти про те, що дає це знання на практиці – про дієту без- або з низьким вмістом глютену.

Трохи теорії на початок.

Переважно виділяють 3 основні патології, пов’язані з непереносимістю глютену:

👉 Власне целіакія (про неї йшось у першій публікації)

👉 НГБЦ – непереносимість глютену без целіакії (новий діагноз, що з’явився лише у 2013 році)

👉 Та алергія на пшеницю.

До целіакії більше не вертатимусь. Діагностується лікарем. Окремі шафки, окремий посуд і пожиттєва #gluten_free дієта обов”якові.

Алергія на пшеницю не завжди пов’язана саме з глютеном і окрім реакції з боку ШКТ часто супроводжується класичними алергічними проявами – висипами, набряком слизової, сльозотечею тощо. Характерною є наявність високих титрів імуноглобуліна lgE в аналізах крові. Рекомендується не вживати пшеницю і всі похідні.

А от про НГБЦ (можливі ще назви: неспадкова реакція на глютен або підвищена чутливість до глютену) поговоримо.

Вчені неодностайні. Дехто винуватить білок пшениці, жита та ячменю. Інші – виключно пшеничний. Хтось говорить і про реакцію не лише на глютен, а й на інші білкові компоненти круп. Питання в процесі вивченння. Тому поки вчені розбиратимуться, я писатиму про гютен, щоб не плутати і не плутатись.

Суть же у тому, що ферменти не справляються зі своєю задачею – розщеплювати білки на легкозасвоювані компоненти. В результаті чого цей пшеничний (чи не лише пшеничний) білок накопичується і по-простому заліплює кишківник. Виникає реакція схожа на отруєння + IBS – синдром подразненого кишківника ➡️ уся та важкість, здуття, дискомфорт, тощо.🤢

Чому ще, окрім різкого збільшення кількості глютену, ферменти можуть не справлятись?
📝 якщо організм ослаблений хворобою
📝 піддається сильним навантаженням (в т.ч. фізичним + сюди ж вагітність і період лактації)
📝 при зниженому імунітеті
📝 внаслідок сильного стресу
Думаю, це далеко не весь список.

☝️Як лікування рекомендується також безглютенова дієта, АЛЕ її строгість і тривалість визначається індивідуально.

Як визначити НГБЦ? На практиці діагноз підтверджується за результатами пробної дієтотерапії. Спочатку оцінити поведінку організму за період БЕЗ вживання глютену. Потім повернути глютен і оцінити знову. Бо маркери, які є показовими про целіакії та алергії тут не завжди спрацьовують, або не є показовими взагалі. Якщо цікаво на які саме показники варто звернути увагу – напишіть і я вишлю вам статтю (кому ще не висилала).

І от ви визначили, що ваш організм не переносить глютен. Що далі?

А далі розберемось з етикетками і маркуваннями продуктів.

БЕЗглютенові продукти з малюночком закресленого колосочка або надписом glutenfree призначені для харчування хворих на целіакію. В ідеалі вони виробляються на окремих фабриках з зерна, вирощеного на окремих полях і бла-бла-бла.

На практиці – вони:
а) набагато дорожчі за звичайні аналоги. Не можу зараз знайти, але зустрічала інформацію про прецедент, коли у безглютеновій суміші для випічки було виявлено глютен у значній кількості. Мене це наштовхує на думку про вдалий маркетинговий хід. Таке…
б) є далеко не всюди

НИЗЬКОглютенові продукти – ті, в яких за замовчуванням глютену немає. Тобто все крім пшениці, жита і ячменю та похідних. Кукурудзяне, рисове, гречане борошно, яке виробляється виробником звичайного борошна і перемелюється на тому ж млині, на якому мелють пшеницю. Є у кожному магазині. Ціна адекватна. Може містити сліди глютену. Сюди ж і всі продукти з цим надписом про сліди.

Окремим пунктом про вівсянку. Одні пишуть, що глютен у ній є (Вікіпедія, наприклад) . Інші – що це просто речовина, схожа до глютену за своїми властивостями (з інтерв’ю з гастроентерологом Іриною Бережною). Ще є ті, хто говорить про сліди глютену у пластівцях, через те, що росте овес на полях поряд з пшеницею (переважно блогери). Спритні виробники запропонують вам пластівці з надписом «глютенфрі». Я за такими не ганяюсь. Їм звичайні і почуваюсь чудово.

Іноді купую безглютенові продукти. Більше з цікавості.

На завершення про те, що глютен може викликати залежність. Я не берусь описувати цю схему з гематоенцефалічним бар’єром і екзорфінами. Але думаю прочитати книгу Девіда Пермуттера «Еда и мозг». Якщо ви читали, поділіться враженнями.

І, звісно, якщо маєте питання – велкам! Здоров’я всім.


Текст та фото Олена Бараненко ©

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *