Марія Хомів: “Для того щоб зробити свою дитину кращою, батькам необхідно зробити кращими Себе”

Коли нам потрібно виговоритись та вирішити прості проблеми – ми звертаємось до психолога, коли нам потрібно лікувати душу – ми звертаємося до психотерапевта. Останній набагато глибше проводить оцінку вашого стану та, як лікар, може призначати відповідне лікування. Чомусь слова «психотерапевт» у нас багато хто боїться. Хоча, насправді хороший лікар дійсно може витягти вас із вашого ж дна та показати напрям куди рухатися далі. «Родичі Гарбузові» хочуть познайомитися вас із однією з таких рятівниць душ. Вона-цікава та особлива, як у професії та в житті. Жінка, яка працює психотерапевтом, веде ряд жіночих проектів, тренінгів, вебінарів, семінарів, груп. Проживає у маленькому містечку, де і черпає ресурси. Уміюча вести за собою, бути поруч, додавати натхнення. Заміжня, мама, справжня жінка – Марія Хомів.

Окрім цього Марія веде свій блог; має канал на YouTube; лектор у проекті “Школа щасливого материнства св.Анни”; автор, ведуча проекту для дівчат-підлітків “Я-цінна. Я-гідна. Я-особлива”; співавтор, тренер проекту Жіночий психологічний Салон “Княгиня”; автор, тренер чудового жіночого проекту ТЕРИТОРІЯ ТІЛА тощо.


Вітаю Вас, пані Маріє. Розкажіть. Як Ви потрапили у психотерапію? Чому саме таку професію для себе обрали?

Багато років тому, коли я ще була маленькою дівчинкою, мої батьки багато розповідали про свій лікарський шлях. Я з сестрою росла і бачила життя лікарів, знала його побічний смак. І вирішила у свій час теж спробувати. Розуміння та відчуття яку саме спеціалізацію обрати, прийшли пізніше, та й з’явилась і така можливість. Щоб бути професіоналом своєї справи, я багато навчалась і продовжую навчання й досі. І думаю, що цей шлях – лише початок. Психотерапія-досить особлива робота, нелегка, але мені подобається. Часто втомлююсь, але знаходжу способи для відновлення. Людське життя є невимовно цінним, в тому числі і психічне здоров’я людини. Це велика честь бути дотичним до можливості такої допомоги. Важливо пройти разом з клієнтом його шлях, допомогти йому в пізнанні себе, прийнятті. Адже нелегко також і клієнту, пізнавати себе дуже непросто, зате є можливість подолати перешкоди та зростати. Ми живемо в чудовий час, коли відкрито багато можливостей для реалізації людини і її саморозвитку.

Я нині найбільше працюю з дівчатами, жінками у колі, де ми всі в одній темі, ростемо, розвиваємося в спробі реалізувати свої можливості, знайти і відродити в собі свою жіночу сутність, гармонійно ростити свої сім’ї і, звичайно, ділитися досвідом, щоб збільшувати любов і щастя у світі.

Давайте поговоримо про сім’ю.  З часом це поняття поступово змінюється. Сімейні норми та цінності зараз інші, ніж, приміром, сотню років тому. Яким є теперішнє уявлення про сімейні стосунки і від чого воно залежить?

Насамперед це залежить від двох закоханих людей. Щастя — це не мета, це шлях, який ми від ранку до ночі самі вибудовуємо: ранковим поцілунком, запахом кави, благословенням на дорогу, турботою, хорошим словом, нагадуванням про необхідне, безпекою, ласкою, увагою, співчуттям, повагою, похвалою, розумінням мови любові і потреби іншого, цікавими темами для спілкування, спільними ідеями.

Зараз доволі поширеною є гендерна рівність у професійній сфері. А як має виглядати «розумна» гендерна рівність у родині?

На мій погляд, це спільна допомога один одному, турбота, повага, розуміння наших відмінностей  і вміння відчувати того, з ким ти поруч.

Чи впливає вік чоловіка і дружини на успішність шлюбу? Від яких факторів загалом залежить цей показник?

Напевне треба проводити якісь тривалі дослідження щоб відповісти на це запитання, але як на мене, біологічний вік не має значення у парі, головне щоб людина насамперед була психологічною зрілою, адекватною,  та відповідальною, бажаючою бути поруч . Також звісно велике значення має система цінностей та поглядів на життя, на спільне сімейне життя, але не вік.

Розкажіть детальніше про сімейні кризи, конфлікти. Як їх долати? І коли варто звертатися за психологічною допомогою?

Успішність, якість функціонування пари визначається не відсутністю конфліктів, а конструктивним їх вирішенням; коли в процесі активної взаємодії партнери вирішуючи певні труднощі переходять на більш високий рівень спілкування та досягають тіснішої психологічної близькості. Життя – сукупність різноманітних ситуацій, життєвих виборів. Плюс формуючий вплив соціального середовища, характерології, виховання. Конфлікти – невід’ємна частина людських взаємостосунків. І, задумуючись над тим, як уникати їх, краще замислитись, а чи є якась можливість конструктивного та успішного їх вирішення. У свій час І. Лафатер стверджував: «Хочеш бути розумним, навчись розумно запитувати, уважно слухати, спокійно відповідати і переставати говорити, коли вже нема чого сказати». І я вірю що у кожних стосунках, ми можемо знайти щось хороше. Тому що у всьому є світле та добре, яке не треба важити , вимірювати і не завжди аналізувати. Криз та конфліктів може бути безліч і не лише в описані в психології роки спільного співжиття, але й щодня. Якщо не вдається з ними справитись-тоді не чекаємо, а шукаємо вихід, йдемо на консультацію і працюємо над покращенням. Жоден фільм, книга, ані один психотерапевт не можуть вирішити усі ваші сімейні питання. Але отримавши знання, пізнавши та відкривши себе та застосовуючи їх на практиці, ви дійсно можете направити ваші стосунки в краще русло і подорожувати шляхом щасливішого співжиття і кохання. Якщо ви дійсно цього хочете, над цим працюєте. Якщо Ви про це мрієте.

Мені дуже подобається історія з чудової книги Смолі Г., Трент Д. «Любов у християнському шлюбі». Ось вона: «Я запитав дружину футболіста, чи багато вона знає про роль свого чоловіка у команді. Мене б не здивувало, якщо б вона відповіла: «О, йому платять за те, щоб він біг попереду всіх», але вона мені відповіла десяти-хвилинною лекцією з детальним аналізом різних прийомів атаки. Здивувавшись її знаннями в області спорту, я хотів дізнатися, яким чином їй вдалося стати експертом і так добре засвоїти особливості гри свого чоловіка. І ось тоді ця жінка піднесла мені справжній урок на тему «Як стати найкращим вболівальником свого чоловіка». По мірі того як ріс інтерес дружини до занять чоловіка і готовності їх підтримати, відносини цієї пари ставали все гармонічнішими. Загалом дружина не розраховувала на яку-небудь віддачу, однак тоді і чоловік став проявляти стійку зацікавленість її справами. Вона не збиралась підмінювати тренера, вона просто своїми питаннями, своїм розумінням говорила чоловікові: «Ти дорогий мені, а тому мені дорогі й твої захоплення». Подружнє життя є дивовижною мандрівкою. Вирушаючи у цей шлях, ми завжди мусимо не тільки орієнтуватися на власні бажання та почуття, пристрасть, але й також володіти інформацією щодо законів успішного подорожування. А їх є чимало.

Як поява дитини змінює подружнє життя?

Поява дитини пред’являє до батьків серйозні вимоги. Дитина змінює колишній ритм життя батьків, думки, простір, навіть і в чомусь серце та робить людей відповідальними. Поява дитини навчає цінуванню часу, маленьких митей щастя, простої радості, справжніх відчуттів, безкорисної любові і відповідальності. Але нерідко батьківські обов’язки стають настільки тяжкими та віднімають так багато сил, що подружнє життя, любов у парі відходить поступово і далеко та надовго на другий план. Тому, поява дитини дійсно змінює подружнє життя, робить його складнішим, та одночасно і щасливішим. І маючи бажання, слід не лише мріяти, але й докладати зусиль для відновлення щастя. Бодай щоранку задаючи собі запитання: ЩО я можу сьогодні зробити для тебе, для себе, щоб наше життя стало кращим і радіснішим.
Пані Маріє, Ви сама мама. Розкажіть про свої принципи виховання.

Це складна тема, донька лише нещодавно вийшла з підліткового віку, і це було нелегко. Я намагаюся поєднати різні напрямки і форми виховання залежно від потреб. Наприклад, зараз найбільше працюємо над сімейними традиціями, якісним часом разом. Сьогодні ми з чоловіком, як і колись мої батьки, можемо взяти доньку за теплу долоню, і показати їй місто. Слідкувати за мерехтливими зірками, обдуватись легким вітерцем під час вечірньої прогулянками над ставом, захоплюватись чарівними вуличками, годувати перед театром майже «домашніх» голубів, смакувати чай, говорити про любов до життя і людей. У свій час я прочитала  багато літератури на тему виховання. Є багато різного та цікавого, гіпотез та численних досліджень. Хочеться серед інших, відзначити Д. Віннікот, який намагався донести до жінок ідею, що варто прагнути не до досконалості і ідеальності в материнстві , а  до “достатньо хорошої” матері. Помилки і труднощі у вихованні не просто неминучі, казав він, а є його частиною. Педіатр не був прихильником режиму та строгих інструкцій. Він вірив у розуміння, а не напучування. Він виступав проти позиції “хай поплаче”, коли вимоги дітей ігнорують заради дотримання режиму.

Але щоб ми не читали,  для того щоб зробити свою дитину кращою, батькам необхідно зробити кращими Себе. Тому також я багато працюю над власним вдосконаленням, адже  це теж так важливо- старатись бути хорошим прикладом.

Які б книги Ви порадили прочитати батькам та дітям:

  • раннього віку:
  • дошкільного та молодшого шкільного віку;
  • підліткового віку.

 Для батьків:

Бруно Ферреро «Ваші діти мають лише вас!» Вікторія Горбунова «Виховання без нервування, або Як упоратися з розбишаками, упертюхами, ледарями, плаксіями, крикунами та хитрунами. Майстер-клас для мам і тат»
Жан Ледлофф «Як виростити дитину щасливою» Адель Фабер, Елейн Мазліш «Мистецтво спілкування з дітьми. Вдома та в школі»

 

Вільям та Марта Сірз Наталія Чуб «100 батьківських «чому?». Відповіді досвідченого психолога»
Світлана Ройз Христя Слободян «Диво-пристрої для щойно-мам»
Януш Корчак Кевін Леман «Як виховати дитину і не збожеволіти»
Юлія Гіппенрейтер Ландон Елін «Дев’ять місяців з Богом: в очікуванні дитини»
Гері Чепмен «5 мов любові до дітей» Франсуаза Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво»
Джон Медіна «Правила розвитку мозку дитини»

 Читати дітям раннього віку:

Іван  Малкович «Абетка» Іван Малкович, Софія Ус «Мед для мами»
Збірка або підбірка окремо виданих, українських народних казок Алан Мілн «Вінні-Пух»
Наталя Забіла “Вірші, віршовані казки та прозові твори”

 

 

 Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку:

«Азбука доброти», «Азбука дружби» та «Уроки милування» Туве Янссон “Джунглі в долині Мумі-Тролів”
Джеремі Стронг “Гармидер у школі” Всеволод Нестайко «Дивовижні пригоди в лісовій школі»
Катя Штанко “Дракони, вперед!” Астрід Ліндгрен “Малий та Карлсон, що живе на даху”
Оксана Караванська “Стильна книжка для панянки” Олександра і Даніель Мізелінські “Карти. Ілюстрована мандрівка материками, морями та культурами світу”
Роб Скоттон “Баранчик Рассел і Різдвяне Диво” Роальд Дал «Матильда»

 

Бодо Шефер “Пес на ім’я Мані, або Абетка грошей” Сашко Дерманський “Чудове чудовисько і погане поганисько”

 Для дітей підліткового віку:

Люсі-Мод Монтгомері “Енн із Зелених Дахів” Джоан Роулінг “Гаррі Поттер i в’язень Азкабану”
Шон Кові “7 звичок високоефективних підлітків” Антуан де Сент-Екзюпері “Маленький принц”
Джоан Ролінг “Фантастичні звірі і де їх шукати”” Антологія оповідань «Мама по скайпу»

 

Андрій Бачинський  «140 децибелів тиші» Марія та Сергій Дяченки «Ключ від Королівства»
Сергій Гридін «Не такий» Дзвінка Матіяш  «Марта з вулиці святого Миколая»
Оксана Думанська «Школярка з передмістя» Зірка Мензатюк  «Як я руйнувала імперію»
Олекса Росич «Джовані Трапатоні»  

Хочеться подякувати Марії Степанівні за такі розгорнуті та надихаючі відповіді. Якщо ви хочете більше дізнатися про її діяльність та читати корисні стати і прослухати вебінари – заходьте

Позитульки – блог Марії Хомів;
Vebinar Ternopil – канал на YouTube


Переймала психологічний досвід Олена Славінська ©
Фото із особистого архіву Марії Хомів ©

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *