Критичність мислення

Ти що, не вмієш критично мислити?!

(із циклу «як стати розумною людиною» sapiens homo :))

вт, 21:15

  • Привіт, тут виникло невелике питаннячко, чи є термін, що описує патологічну відсутність критичного мислення? – Надвечір у вівторок звернувся до мене один з моїх знайомих.

Далі подаю наш діалог майже без змін:

  • Хе… патологія – це хвороба, отже, треба термін із психіатрії?
  • ну, якщо є щось таке :)я не впевнений…
  • є таке захворювання, за якого критичність мислення порушена. Ну, якщо щось «легеньке» – це інфантилізм, коли все сприймається на дитячому рівні. А психіатрію зараз гляну, там якісь із стадій параної чи шизи, назви прикольні, на зразок конфабуляції чи контамінації, такого плану)). Розлади критичності мислення також пов’язані із неадекватною самооцінкою.

Привіт, до речі)

  • привіт :)так, я очікував, що з різним пов’язано, просто цікаво було чи є специфічний термін, може як синдром.
  • та, щось таке є, пригадую ще з лекцій в універі, я підчитаю і скажу… загалом розлад критичності мислення сам по собі вже є ознакою захворювання психіки
  • дякую
  • нмз)для мене шукати щось з психології – це задоволення, навіть якщо це вже психіатрія)
  • 🙂

Словом, далі я сягнула по конспект, аби освіжити точні формулювання. Там справді йшлося про порушення критичності у розділі розладів мислення, але, як я і думала, лише в контексті психічних захворювань.

«Людина, сповнена фанатизму, нездатна критично ставитись до себе i своїх дiй, характеризується крайньою нетерпимiстю до iновiрцiв (наприкла, релiгiйний фанатизм). Трапляється при паранойяльнiйформi психопатiї.» І ще парочка згадок із розладів мислення під час перебігу шизофренії, параної та деменції, наприклад: «При тотальнiй деменцiї крiм запасiв знань втрачається ядро особистостi. Хворi не можуть критично оцiнити свiй стан, вони не усвiдомлюють своєї вади, втрачають загальнолюдськi етичнi норми поведiнки. Глобарна деменцiя є характерною ознакою старечого недоумства, хвороби Альцгеймера, Пiка i прогресивного паралiчу.»

Деменція – це слабоумство, хто не знає.

  • про деменцію знаю :), – зауважив в цьому моменті мій співрозмовник.
  • а, чудово, сподіваюся не на власному досвіді?)
  • ні))

Ну коли йдеться про психічні захворювання – це ж уже крайні випадки. Ми з такими не спілкуємося, чи не так?

Читаю далі вже з інтернету :

«Критичність мислення – це невід’ємна якість інтелекту.» – (ну, це і дурню ясно 🙂 ) –

«Інтелект – це інтегральне поняття, яке включає запас знань і життєвий досвід, основні якісні характеристики мислення (кмітливість, швидкість, широту, самостійність, гнучкість і критичність), а також можливість поповнювати запас знань і правильно їх використовувати.»

Чомусь мені завжди приємно читати ці рядки :). Ну, гаразд, та ж не всі такі вже інтелектуали з народження, а критичність мислення властива усім здоровим людям, тією чи іншою мірою.

Пропускаю решту результатів свого пошуку і читання, надаю вам лише найцікавіше. Отже, як стисло сформулювати зміст критичності мислення?

Сталі поняття в психології виникають після практичних досліджень, як і в медицині. Спостереження за змінами критичності мислення проводилися у хворих на шизофренію. Найпростіший приклад – це їхнє ставлення до їхніх же помилок під час виконання різних завдань. Виявилося, що критичність хворих виявлялася по-різному: одні хворі самі виправляли свої помилки, інші робили це тільки під «натиском» експериментатора, треті вперто відстоювали свої рішення.

«Причому корекції в основному не піддавалися помилки, пов’язані з різноплановістю суджень, тобто з порушенням мотиваційного компонента мислення». (цитата, джерело не подаю, краще загуглити фразу, кому цікаво).

Трохи поясню, про що йдеться.

Скажімо, я п’ю каву без цукру, отже всю каву без цукру я вважаю єдино нормальною, і я не буду перевіряти, чи існують інші думки, бо моя мотивація зосереджена на моєму досвіді і все.

«…порушення мотиваційного компоненту означає, що людина бере до уваги лише те, що є в сфері її особистісного досвіду, видаючи це за загальні властивості явища чи предмета.» (с)

Людина із здоровою критичністю мислення має мотивацію на допитливість і перевірку існування інших версій. Тобто схильна до самоперевірки суджень і дій, схильна до самоконтролю.

Отже, порушення критичності мислення – це Відсутність Самоконтролю над своїми Думками або Умовиводами.

Або послаблення самоконтролю.

Самоконтроль – це процес, який лежить в основі критичності мислення.

Тому й не дивно, що у інфантильних осіб ця компонента порушена – бо діти звикли аби їх контролював хтось інший.

Для тих, хто хоче дізнатися наукове формулювання та дізнатися більше, даю посилання на статтю англійською мовою.

Діалог із моїм знайомим став поштовхом поділитися з вами цією інформацією. З його люб’язного дозволу я й друкую в цій статті уривки з нашої бесіди. Насамкінець він сказав таке :

  • дякую, треба буде все мені скласти до купи й обдумати 🙂

Ну і як не захоплюватися людиною із такою критичністю мислення?))


Якщо ви бажаєте отримати психологічну консультацію звертайтесь безпосередньо до Вікторії.
Skype: viktoriatalan
e-mail: viktoriatalanko@gmail.com
Профіль у ФБ: Вікторія Таланко
Канал Youtube: Viktoria Talanko


Текст та фото Вікторія Таланко ©

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *