Дружба – означає “двоє”?

Людські стосунки такі древні, що ми вже й не пригадуємо, відколи йдеться про дружбу. В давнину герой був завжди сам. Якщо й був друг, то це швидше був ДРУГорядний персонаж – Санчо Пансо при Дон Кіхоті, Доктор Вілсон при докторі Гаузі, Юлій при Геркулесі, Доктор Ватсон при Шерлоку Голмзі, Брут при Цезарі, гм… може слово “друг” і походить від слова “другий”? Другий, бо не перший? Переможець ніби як має бути ж один.

Один біжить із довбнею, заганяючи мамонта, а інший — сидить у засаді. Напевне, чоловіча дружба мала свій початок у співпраці на полюванні :).

Про дружбу між жінками взагалі відомо мало, писалося мало, досліджувалося мало : адже жінки здобули свою “свободу” не більше, ніж 100 років тому, і то ще не достеменно, і не по всій Земній кулі.

Якщо вам вдасться згадати якісь приклади “літературної” дружби жінок, прошу — поділіться. Бо навіть якщо такі приклади можна знайти в житті знаменитостей, то аби про це дізнався загал — треба аби хтось про це таки написав, нє?

Про дружбу між чоловіком і жінкою — то ще більш сумна і закрита історія. Я вже писала про це кілька статей, зокрема тут і тут на “Родичах”.

В силу властивого людині егоїзму, в хорошому сенсі, наше “Я” є для кожного з нас “Центром Всесвіту”. І, як би ми не старалися пригнітити та применшити самих себе, але Першою Персоною в усьому світі для нас буде все одно наше “Я”, а не хтось інший, навіть хай це буде дуже близька, найближча і найрідніша для нас людина.

Хоча бувають випадки, коли наше “Я” втрачає свою першість, тобто не те, щоб втрачало зовсім, але поступається “місцем” для ще одного “Я”.

В психології таке явище називається “злиття”. Такий стан найкраще проілюструвати стосунками “матері та немовляти”. Мама каже не “я і моя дитина”, а “ми” – ніби вони становлять один цілісний організм.

Щось схоже відбувається, якщо ми прагнемо дуже тісних дружніх стосунків. Ми ніби поступаємося у своєму “Я” половиною (або частиною) місця для іншого — своєї подруги чи друга, маємо цей образ завжди із собою. Це схоже на кохання, але прагне до платонічних стосунків.

Стан злиття в психології поділяється на “здоровий” – наблизитися, побути разом, розійтися, і “нездоровий” – постійне ототожнення себе та іншої людини, нечітке розуміння власних потреб, сприйняття іншого за частину себе тощо.

Розгляньмо коротко другий варіант. Він є токсичним для будь-яких стосунків. Це проявляється в тому, що людина “за замовчуванням” вважає, що її друзі (ну, принаймні “найкращі друзі”) мусять знати все про її потреби, смаки, проблеми, мрії та внутрішній світ. Якщо друг чи подруга не вгадали з подарунком — вони уже випадають із кандидатів на “справжні друзі”, бо : “як же ж це можна було не здогадатися, про що я мрію? Що це за друзі, які не знають, якому подарунку я зрадію?” 🙂

Таке “нездорове” злиття також передбачає, що від друзів очікують нереальних вчинків на власну користь. А саме : жертвувати собою, своїм часом, грошима та фізичними силами заради мене; поступатися власними інтересами на мою користь; бути поруч, коли мені це потрібно, і йти геть, коли я стомилася від спілкування; глибокого співчуття та печалі в разі моїх проблем та щирої радості в разі моїх успіхів. Іншими словами, друзів сприймають, як самих себе, але ще й як своїх помічників, психологів, трошки батьків (щоб пожаліли), трошки дітей (щоб вислуховували мої поради із вдячністю), підлеглих (“чому ти спізнилася?”), учителів (“підкажи, як краще зробити”) – словом, цілу когорту ролей, які дружбою, власне, НЕ називаються.

Щодо “здорових” стосунків варто пам’ятати для початку кілька простих речей :

1. Переконайтеся, що вам справді потрібний друг або подруга, а не психотерапевт(ка).

2. Поміркуйте – що ви готові пробачити другові, а що – ні. Озвучте це у прийнятній формі – бажано, щоб ваш друг (подруга) були в курсі вашої “точки неповернення”.

3. Будьте готові зробити для друга (подруги) таку ж послугу, яку просите у нього (неї)

4. Ваш друг (подруга) є самостійною та незалежною людиною, яка має власні інтереси та проблеми, і має повне право не узгоджувати свої життєві завдання з вами.

5. Так само і ви маєте право на власне життя, не жертвуючи чимось важливим на користь друзів.

Пам’ятайте, що стосунки РІВНОЦІННОЇ взаємодопомоги є значно міцнішими за дружбу. І часто переростають у дружбу. От тоді знову слід згадати пункти переліку вгорі 🙂

Ну, а що ж тоді “справжня дружба”?

Це питання кожен вирішує для себе самостійно.

Слід лише переконатися, що моя подруга чи друг дійсно хоче таких же стосунків зі мною, як і я з нею чи з ним.

А решта — справа компромісів.


Якщо ви бажаєте отримати психологічну консультацію звертайтесь безпосередньо до Вікторії.
Skype: viktoriatalan
e-mail: viktoriatalanko@gmail.com
Профіль у ФБ: Вікторія Таланко
Канал Youtube: Viktoria Talanko

Текст та фото Вікторія Таланко ©

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *