Час у психотерапії

Час є важливим мірилом всього. В тому числі і для нашої психіки.

Нещодавно я прочитала статтю про репетиторство, де згадується, що ефективне засвоєння матеріалу триває до 1,5 години – з інтенсивними блоками занять по 20-30 хвилин та перервами між ними.

“Упродовж 1,5 години ми здатні хоч якось сприймати інформацію, але це не означає, що цей процес є ефективним.” – пишуть у статті.

До прикладу, урок у школі триває 45хв — це вважається найдовшим часовим проміжком для учнів, коли психіка може засвоювати навчальний матеріал і тримати увагу зосередженою.

На цьому часовому відрізку – від 45 до 90хв, – будується будь-яке розумове засвоєння нового.

Класичний психологічний сеанс триває від 45хв до 1 години. Психотерапія є процесом складнішим, ніж просто засвоєння нового матеріалу. Під час терапії і клієнт, і психолог знаходяться в напруженій взаємодії. Збоку це може виглядати, як звичайне спілкування. Проте той, хто хоча б раз випробував це на собі, знає, що тим часом витрачається ціла “прірва” енергії.

Іноді після психологічної сесії “накривають” відчуття фізичної втоми, як після заняття у спортзалі. А іноді енергії додається, як після хорошої чашки кави. Але це також означає, що під час сеансу таки довелося попрацювати або й упріти в прямому сенсі 🙂

З чого ж складається сеанс психотерапії, який ще називають терапевтичною сесією?

45-60 хвилин поділяються на три основних етапи, усі вони однаково важливі :

  1. Початок сесії. Триває від 5 до 10 хвилин.

Умовно цей етап можна назвати “розгоном психічних процесів”. Під час нього терапевт і клієнт налаштовуються одне на одного.

В одному із напрямків психології – гештальті, люблять унаочнювати процес терапії, порівнюючи його із їжею. Початок сеансу схожий на ситуацію, коли ви відчули голод, але ще не вирішили, що саме ви б хотіли з’їсти.

Можна порівняти із музичним твором, який починається із піаніссімо. Або із книгою, де спочатку є Вступ.Будь-яка наша дія починається із стану внутрішнього спокою.

Уявіть ранок, і ви – після пробудження, ще сонні та мляві. Як Сонце встає з-за горизонту вранці, так наші психічні процеси поволі, із наших внутрішніх переживань, починають перелаштовуватися на те, що відбувається навколо нас. Людина, яка прийшла до психолога, у перші хвилини сеансу все ще перебуває у внутрішніх думках і внутрішніх відчуттях, “збирається з думками”. І розмовляє вона більше сама із собою, ніж із присутнім тут психологом.

Зрозуміло, що людина, яка прийшла на психотерапію, швидше за все ще й перебуває у певному внутрішньому Неспокої. Це і хвилювання від зустрічі, і бажання щось отримати від терапевта, переживання своїх життєвих проблем, і побоювання за результат тощо. Потрібний час аби впоратися із власними почуттями та налаштуватися на співпрацю з психологом.

Тому психолог не починає сеанс одразу із експериментів та втручань у психіку клієнта. Хороший фахівець дає достатньо часу, щоб людина освоїлася і могла плавно перейти до основної роботи

Якщо пропустити цей етап, це буде схоже на різке перемикання тумблера чутливого приладу (наприклад, сучасної пральки), проскакуючи різні види програм, позначені на індикаторі. Або різко газонути в нерозігрітому автомобілі. Такі грубі дії можуть бути травматичними для психіки людини, яка звикає кидатися одразу “у вогонь”, без певної “розвідки обстановки”, незважаючи на можливі пошкодження.  Деякі психічні процеси все ще залишаться на стадії “сну”, і може піти багато основного часу сеансу на їхнє підживлення та усвідомлення, внаслідок чого робота взагалі може не “піти”.

Коли людина вже достатньо “розігрілася”, і переходить із монологу до діалогу — як кажуть, починає “бачити” присутність терапевта, тоді настає час для другого етапу терапії.

  1. Основна робота. Власне процес взаємодії клієнта і терапевта.

Він може складати від 20 до 40 хвилин, в залежності від складності перебігу психічних процесів та швидкості формування “головного питання” (запиту клієнта або “фігури” терапії) на цей момент.

Серцевину психологічної сесії (сеансу) складають експерименти та сприйняття нового. В залежності від напрямку психології, психолог в цій частині роботи застосовує різні інструменти та навички.

Найуспішнішим моментом в сесії гештальт-терапевта вважається наявність контакту між клієнтом і терапевтом. Це як перебування Сонця в точці Апогею. Як кульмінація в музичному творі. Або як відчуття ніжного смаку з’їденої шоколадки. Як розв’язка у літературному творі. Як знаходження розв’язоку математичної задачі 🙂В інших напрямках психотерапії контакт відіграє швидше допоміжну роль. Втім, контакт між людьми важливий не лише у психотерапії.

Тож, коли між клієнтом і психологом є довіра та вдалий контакт, робота йде особливо ефективно.

Трапляється так, що кульмінація може наступити досить швидко — за 15-20 хвилин інтенсивної роботи. А буває, що на це витрачається весь час основного етапу (частіше за все). А буває, що кульмінація так і не наступає. Сеанс в такому разі слугує ланкою в ряду інших зустрічей психолога і клієнта, а проблематика визнається такою, що потребує більше часу. В цьому випадку їй слід присвятити ще рівно стільки зустрічей, скільки цей психологічний феномен візьме на своє вирішення.

Переважно, нікому не подобається пристосовуватися до чогось нового, психіка шукає сотні причин, аби зберегти існуючий “статус кво”. Проте успіх вирішення багатьох проблем лежить саме в сфері засвоєння нового — інформації, усвідомлень, способу дії, досвіду. Не вкусивши шоколадку, не дізнаєшся її смаку.

Тобто результатом взаємодії клієнта і терапевта стають зміни на краще у психічних процесах, в особистому досвіді клієнта (а часом і в психічних процесах та досвіді самого терапевта також :)).

Але навіть якщо кульмінація вдалася, і все пройшло успішно, щоб робота не була марною, щоб зміни закріпилися та засвоїлися у нормальному для психіки режимі, щоб не було шкоди від незавершених процесів, конче необхідний наступний етап терапевтичної зустрічі.

  1. Етап засвоєння і завершення сеансу (5-15 хв). Або “ковтни цю вітамінку”.

Алегорія тут така : якщо не зачинити двері за собою, з кімнати витягне усе “тепло” від нашої спільної роботи.

Після кульмінації потрібний деякий час на заспокоєння. Уявімо завершення концерту : музиканти стоять нерухомо і в повітрі тануть останні відлуння звуків симфонії (вдалого контакту). Людина поступово усвідомлює, що щось змінилося. Ба! Вона сама змінилася. Несміливі окремі оплески долонь у партері переростають у густий гул аплодисментів всієї зали нашого ментального простору. Свідомість торжествує! Сплутані думки в голові : “Та? А так можна було?” – змінюються відчуттями гордості за себе. Виділяються гормони задоволення.

Цей процес буває настільки приємним, що може навіть викликати позитивну залежність, і люди поступово стають прихильниками усвідомленого ставлення до життя. Тоді сеанси у психолога уже нагадують не гірку пігулку, а вишукані ласощі.

А тепер уявімо, що було б, якби глядачі замість аплодисментів із гуркотом зривалися з місць і стрімголов мчали геть із зали? Які враження та спогади залишилися б в нашій пам’яті? Або згадайте, як дратує, коли кінцівку фільму обрізають чи зненацька вмикають світло в кінотеатрі? Ми все ще перебуваємо під враженням від перегляду і не хочемо аби його хтось різко обривав — так і наша психіка потребує часу аби вийти із процесу співпраці з психологом.

Звісно, не завжди сеанси бувають приємними, а зміни — насолодою. І тут нам також стають в пригоді обмежені та чітко врегульовані часові рамки терапії — аби не перевантажувати наш розум надмірними відчуттями.

Та й сам психолог не здатний працювати ефективно більше, ніж 60-90хв (звичайна ж людина, як і всі). Для психотерапевтів також встановлені обмеження по часу робочого дня : 4-5 годин роботи на день та 20-25 годин на тиждень. Перевищувати ці норми небезпечно як для психотерапевта, так і для клієнтів, які відвідують подібного психолога-трудоголіка.

Людська психіка вимагає ніжного та уважного підходу до себе. Це живий, складний та чутливий організм.

Втім, яким би не був сеанс, психіка людини із вдячністю вбирає нову інформацію, яка сприяє ефективнішому ухваленню рішень по життю.

Тому люди, які побували на сеансі у фахового психотерапевта, залюбки користуються його послугами і надалі. Адже у співпраці з іншою людиною ми досягаємо найбільших результатів.


Якщо ви бажаєте отримати психологічну консультацію звертайтесь безпосередньо до Вікторії.
Skype: viktoriatalan
e-mail: viktoriatalanko@gmail.com
Профіль у ФБ: Вікторія Таланко
Канал Youtube: Viktoria Talanko

Текст та фото Вікторія Таланко ©

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *